Історія Дар’ї

Поки одні тільки мріють про сонячну Іспанію, студенти ХНУРЕ можуть пожити в цій чудовій країні і на практиці дізнатися, що таке європейська освіта. У цьому я змогла переконатися на власному досвіді. У 2019, завдяки європейській програмі академічної мобільності ERASMUS+, я вирушила до Іспанії, де 6 місяців навчалася в університеті міста Хаен.

З чого все починалося?
Величезне бажання, гарні оцінки в заліковій книжці, знання мови (в моєму випадку – англійської та німецької), стандартний пакет необхідних паперів – все, що необхідно, щоб стати учасником програми академічної мобільності ERASMUS+. Потрібно відзначити один з найважливіших документів – мотиваційний лист, в якому ти пояснюєш, чому і навіщо хочеш стати студентом іспанського університету. Писати раджу по суті і від душі, а не за шаблоном з Інтернету. Будьте готові до співбесіди, і до того, що за іспанської студентською візою доведеться їхати в Генеральне Консульство Іспанії в Києві. Крім звичайного набору документів, буде потрібно запрошення від приймаючої навчального закладу (його надішлють, якщо подана заявка схвалена). Всі документи слід перевести на іспанську.

Супровід
Програма ERASMUS+ побудована так, що ви не залишитеся наодинці з виникаючими питаннями і проблемами в чужій країні. У місті, куди ви приїдете, працює філія ESN (ERASMUS Student Network). Співробітники цієї організації допоможуть адаптуватися в незнайомій країні.

Як живуть в Андалусії?
Отже, після всіх формальностей, 5-ти годинного перельоту за маршрутом Бориспіль-Мадрид, я опинилася в столиці Іспанії. Звідти на мене чекала 5-ти годинна подорож в комфортабельному автобусі. Мене і 4-х моїх друзів направили в провінцію Андалусії – місто Хаен.

Хаен – затишний чисте місто, де життя тече розмірено і спокійно. Ніхто нікуди не поспішає, немає ніякої суєти. Виникає відчуття, що життя вповільнюється. До цього швидко звикаєш і починаєш жити в такому ж уповільненому ритмі. З другої до п’ятої години все завмирає. Настає час сієсти. Всі відпочивають, хоча на вулиці грудень і ніякої спеки немає. Поступово звикаєш до того, що продукти неможливо купити о 3 годині дня, призвичаюєшся до місцевих звичаїв, починаєш базікати з продавцями магазинчиків і сусідами.

Хаен – місто не надто велике, але дуже красиве. Я швидко знайшла нових друзів. У мене склалася весела багатонаціональна компанія, куди входили іспанці, хлопці з Туреччини, Японії, Білорусі, Росії, Франції. Ми любили ходити на гору, де знаходиться замок Санта-Католіна – прекрасний оглядовий майданчик, звідки відкривається дивовижний вид на місто і його околиці. Якщо Вам пощастить потрапити в Хаен, раджу відвідати Кафедральний собор – один з найграндіозніших католицьких соборів. Також рекомендую подивитися Королівський домініканський монастир і руїни старовинного міського муру Хаену.

Особливості мови і труднощі перекладу
В Іспанії вкрай рідко зустрінеш людину, яка говорить і розуміє російську (а тим більше – українську). Мало хто з іспанців володіє англійською. Основна мова спілкування – іспанська, але в кожній провінції свої особливості діалекту і вимови. В Андалусії все говорять доволі швидко з характерним акцентом, ковтають закінчення. Тому, навіть якщо знаєш іспанську, то спочатку мало що розумієш. Тільки через кілька тижнів починаєш розуміти, що намагаються пояснити тобі люди на вулиці і в магазині.
Викладачі мають великий досвід навчання іноземних студентів, тому з розумінням ставляться до мовної проблеми. Вони завжди готові повторити сказане кілька разів, щоб студент зрозумів значення фрази.

Навчання по-іспанськи
Система викладання в Іспанії має деякі відмінності від української. Студентам надається більше свободи. Велика увага приділяється самоосвіті.
Викладання відбувається, в основному, іспанською. Деякі курси пропонуються англійською, але вибір таких предметів менше. Розклад і список предметів складаєш сам. Втім, завжди можна «завітати» на будь-яку лекцію.
Викладачі (звичайно, не всі) – ентузіасти своєї справи. До студентів ставляться дуже дружелюбно і доброзичливо. Прямо під час лекції можна задати питання і отримати на нього відповідь. Серед моїх улюблених викладачів – викладач комп’ютерної графіки, який намагався донести суть свого предмета кожному студенту. Повернувшись в Україну, я продовжую листуватися з ним в Фейсбуці ☺.

Житло і матеріальна підтримка
Університет Хаен надає гуртожиток іноземним студентам вкрай рідко, тому ми знімали квартиру. Ми жили втрьох. У квартирі 5 кімнат, кухня, санвузол, передпокій. У кожній кімнаті було ліжко, невеликий столик, в кухні – електроплита, мікрохвильова піч, тостер, необхідний набір столового і кухонного посуду. У вітальні стояв телевізор, диван та великий стіл. За квартиру ми платили 150 євро з людини, що доволі дешево.

Взимку в Іспанії досить холодно (особливо вночі), при цьому в будинках немає центрального опалення. «Зігрівались» електрокамінами і пледами, які радо надали нам господарі.

Гранту програми Erasmus+ (800 євро на місяць) вистачає (при раціональному підході) на оплату житла, придбання продуктів, подорожі по країні та за її межі. Грант перераховують на карту місцевого банку, яку потрібно попередньо оформити в університеті.

Відпочинок і подорожі
Життя студента в Іспанії – це, звичайно ж, не тільки навчання. За 6 місяців перебування в цій країні я з друзями кілька разів бувала в Мадриді, Кордобі, Гранаді, Малазі і т.д., скупалася в Середземному морі в Барселоні, з’їздила до Португалії і побувала на «краю світу».
Іспанці – люди товариські. Вечорами вони відправляються в кафе, бари, паби, де шумно обговорюють події дня і світу, сміються і просто розмовляють. Ми також часто збиралися разом, щоб відпочити компанією, або просто бродили вулицями міста.

Мій досвід
Підводячи підсумки, скажу, що навчальна мобільність – безцінний і дуже корисний досвід. Він допоміг мені побачити нові місця, знайти нових друзів (до яких тепер можна їздити у гості ☺), отримати нові знання. Зі свого досвіду (який хочеться повторити), можу порадити тільки одне: не бійтеся труднощів, вірте в себе – подавайтеся!

Кутана Д.А.

ІТШІ-18-1