Черговий день карантину почався з рутини – читання пошти, перегляд новин, вивчення чергової глави з посібника з курсу “Створення та підримка ціностей в організаціях”. Потім для зміни обставин та відпочинку на зміну рутині прийшов серіал “Голлівуд” 2020, який не дивлячись на легкість жанру та заяложений сюжет, напрочуд виявився дуже хорошим за меседжем та грою акторів… але в парарлелі до нього я читав статтю, якая й стала моїм сьогодняшнім сюжетом.
Я не вірю євангелістам, мні здається що вони частіше за все бувають просто вискочки, що вгризлись у популярну ідею та, не маючи за душею свого, просто розкручують її завдяки, аби-якому акторському мистецтву та харизматичному вмінні тримати публіку у німому очікуванні дива! Стаття має саме таку назву “Лікування синдрому самозванця функціональним програмуванням” Луіса Трюшо.
Автор – практичний програміст з 10-ти річним стажем та позицією сеньора та, з недавніх часів, працює викладачем а також пише статті для соціальної мережі Medium.com.
Сповідь програміста-практика, що визнає себе винним в усіх смертельних гріхах сучасного програмування, викликає певну симпатію та притягує увагу: “Who, after a degree and ten years of practice in a field, can feel like an impostor; an eternal newbie? Programmers, of course.”
Ми – викладачі, поміж іншим, займаємось тим, що створюємо самозванців, вискочок, довічних нубів? Ми навчаємо всьому цьому: “DDD, design patterns, API, microservices, TDD, linters + prettiers, comments, GitFlow, best frameworks and libraries, Docker, CI/CD and DevOps, KISS, Redux, ReactiveX, Agile management, task runners and transpilers, pair programming and reviews, etc.”
ТАК! Це все купа спагетті коду в голові новонароджених програмістів! Ми програмуємо студентів робити помилки та потім стоїчно переборювати їх! “It’s bug oriented programming.”
Коли я підішов до другої частини статті – я зрозумів що це проповідь! Ничим іншім це назвати неможливо! Послухайте це:
“Stop filling the endless void with more code.”
“Stop combining unreliable tools without knowing the basics.”
“Stop developing new data structures, without expressing the potential of existing ones.”
“Stop being an impostor.”
…
“Have you heard about functional programming?”
Неймовірно! Побачите і будьте щасливі! Далі іде проповідь праведного шляху.
Я все ще непевний та ще у пошуку. Я все ще на початку цього шляху. Але статті як ця дають надію, що наші студенти зможуть скористатись порадою: “I still have everything to learn from math, because I avoided it for all those years. But now, my impostor syndrome begins to vanish.”
Сподіваюсь у вас знайдеться 9 хвилин на читання цієї статті та на міркування над декількома новими аргументами!
Дистанційне навчання надає нові можливості, причому, не тільки студентам, а й викладачам. На цей раз ми набули доведу презентацій та захистів рефератів студентів в онлайн режимі.
Студенти третього курсу захищали групові реферати з дисципліни «Системи інтелектуальної обробки природно-мовної інформації». Методика роботи над практичною частиною курсу була наступною. Студенти самі формували команди, як правило, з 2-4 чоловік. Причому, оскільки дисципліна виборна, до складу команди можуть входити студенти з різних академічних груп. Кожна команда сама вибирала тему для реферату. Тему можна вибирати або із запропонованого списку, або пропонувати свою, релевантну тематиці курсу. В команді є свій team leader, що відповідає за подання роботи в цілому. Презентації проходили за таким сценарієм. Один член команди демонстрував презентацію для загального показу. Всі виступали по черзі. Перший робив вступ, історію розвитку і сучасний стан проблеми, постановку задачі; другий – детальний аналіз завдання, пропоновані відомі методи її вирішення; останній робив висновки, розповідав про труднощі, які існують в даному напрямку Natural Language Processing і перспективні підходи щодо вирішення даної проблеми. Таким чином, всі відчували відповідальність за матеріал в цілому і за свою частину.
Магістранти першого року навчання захищали реферати з дисципліни «Онтологічний інжиніринг». Для них це була індивідуальна робота, кожен магістрант самостійно вибирав тему зі списку або пропонував свою. Оскільки практично всі магістранти вже працюють в IT-компаніях, до роботи воно підійшли професійно і впоралися відмінно.
Таким чином, студенти отримали новий досвід онлайн захистів своїх робіт, який безсумнівно стане в нагоді при формуванні їх компетентностей як IT-фахівців. Це вміння представляти і захищати результати своєї роботи, шукати і аналізувати нові завдання, що вимагають творчого підходу, нових програмних інструментів, методів і алгоритмів. Результати показали, що студенти вітають нові виклики і готові братися за непрості, але цікаві завдання.
Ми продовжуємо розширювати свої знання та вдосконалювати навички дистанційного навчання. Тепер набули нового досвіду – як проводити іспит в онлайн режимі. Сьогодні пройшов екзамен з дисципліни «Методи та системи штучного інтелекту» для групи ІТКНз-17-1. До модулю цього курсу було додано тему «Екзамен» з розділом «Завдання». У цьому розділі для кожного студента передбачена папка, в яку студент поміщає свою відповідь на екзаменаційний білет. На початку іспиту викладач і студенти зустрілися на відеоконференції в Google Hangouts Meet. Для підтвердження участі в іспиті кожен студент надіслав зі своєї адреси на домені nure.ua порожній лист викладачеві, у відповідь отримав pdf файл з екзаменаційним білетом. Протягом двох годин студенти писали відповіді на запитання своїх квитків. Кожен студент свою рукописну відповідь фотографував, сформував pdf файл і відіслав на сторінку курсу, помістивши його в тему «Екзамен», розділ «Завдання», в папку зі своїм прізвищем. Наступні дві години викладач перевіряв отримані відповіді. Потім всі знову зібралися на відеоконференцію, де кожному студенту викладач озвучив його оцінку в балах. Оцінка залежала не тільки від того, наскільки добре написано відповіді на запитання екзаменаційного білету, але й від роботи в семестрі, виконаних лабораторно-практичних завдань. Як правило, заочні студенти дуже щільно працюють, і вільного часу у них практично немає. Однак, вони відрізняються цілеспрямованістю і зрілістю мислення, прагнуть засвоїти нові знання, часто вчаться пізно ввечері. Цікаво, що в умовах жорсткого deadline для здачі лабораторно-практичних завдань багато студентів прислали свої звіти пізно вночі, оскільки прагнули підвищити рейтингову оцінку ще до екзамену. Екзамен показав, що наші студенти – молодці і, хоча результати різні, але вони, як і ми, отримали новий досвід роботи на результат в умовах жорстких часових обмежень і роботи в режимі онлайн.
Хочеться відзначити також чітку і продуману роботу Навчально-наукового центру заочної форми навчання (ННЦЗФН). Електронна відомість та інструкція щодо її заповнення були надіслані заздалегідь, електронні адреси студентів на домені nure.ua також були розіслані завчасно. Все це дуже допомогло в роботі.
Бажаємо нашим студентам, викладачам і співробітникам здоров’я та успіхів!
P.S. Репліка екзаменатора: цей іспит був справжнім викликом для викладача. Буквально за 10 хвилин до початку іспиту, о 9:20 у мене пропав інтернет. Що я тільки не робила … .. Нічого не допомагало, тоді подзвонила провайдеру, «Тріолан». Оператор відповів: «За вашою адресою ведуться ремонтні роботи, очікуване закінчення 12-00». Я у відповідь: «У мене зривається онлайн екзамен!!!». Через 5 хвилин інтернет запрацював. Ось такі несподіванки трапляються в дистанційному навчанні.
Всі вже освоїлися з викладанням і навчанням в онлайн режимі. Але тепер новий виклик – як проходити передатестаційну практику в онлайні!
Ми створили на платформі MOODLE (dl.nure.ua) модуль «Передатестаційна практика студентів кафедри ШІ». Для кожного з трьох викладачів, керівників практики, зробили окремий Консультаційний пункт з виходом на відеоконференції в Google Hangouts Meet, куди викладач виходить щодня з наведеного в модулі розкладу для консультування студентів.
Приписали кожному викладачеві свою групу. Крім того, студенти кожен день відзначаються в розділі «відвідуваність».
Цікаво, що в перший день зібрання по практиці було призначено на 9-30, і практично всі студенти були присутні! Обмінялися враженнями про онлайн-навчання, обговорили, що і як студенти будуть робити на практиці, вимоги до звітів і майбутніх дипломів, призначили дату наступних зборів груп. Всі залишаються вдома, працюють з базами практик дистанційно і напрацьовують матеріал для диплома. Всім вдалої роботи і здоров’я!
В умовах загальнонаціонального карантину освітній процес на кафедрі ШІ триває дистанційно. Викладачі кафедри використовують різноманітні платформи й інструменти для дистанційного навчання.
Заняття проводять за допомогою системи управління курсами Moodle, Google Classroom, Hangouts Meet…
Всього на кафедрі створено більше 40 дистанційних курсів.
Всім здоров’я і успіхів в нелегкій роботі викладача.
Стартував черговий етап телеконференцій в рамках Французького проекту, в якому традиційно беруть участь кращі студенти кафедри ШІ. Цей проект здійснюється в рамках Угоди про співпрацю по спільній програмі навчання у віртуальному середовищі (розробка бізнес проектів в області інформаційних технологій) між Харківським національним університетом радіоелектроніки і Вищою інженерною школою (ECAM-EPMI Graduate School of Engineering), Сержі-Понтуаз, Франція. Мета проекту – продовження спільної програми навчання в області інформаційних технологій українських і французьких студентів. У 2019-2020 навчальному році EVV програма реалізується через спільні семінари протягом березня-квітня 2020 року в режимі відеоконференцій і через систему менеджменту курсів Moodle. Мовою викладання і спілкування є англійська. Цього року початок EVV- програми співпав із візитом на кафедру нашої випускниці Марії Гаврюшенко, яка отримала ступінь PhD в Фінляндії і має позицію project manager at COLD-project в університеті Ювяскюля. Марія свого часу також успішно брала участь в EVV-проекті, пізніше закінчила навчання в ХНУРЕ по кафедрі ШІ, виграла конкурсний відбір щодо вступу до магістратури в університеті м.Ювяскюля, Фінляндія. Там Марія продовжила навчання спочатку в магістратурі, потім в аспірантурі, успішно захистила дисертацію під керівництвом Олексія Хрієнко, між іншим, теж нашого колишнього студента, який ще раніше поїхав до Фінляндії за програмою студентської мобільності і зробив там академічну кар’єру в Університеті Ювяскюля. Марія розповіла нашим студентам про свій досвід участі в EVV-проект, про навчання і життя в Фінляндії, побажала всім вдалих проектів і захистів в цьому році!
Як поступити до магістратури в Німеччині? Досвідом ділиться випускниця кафедри ШІ, теперішня магістрантка німецького університету Technical University of Munich
Завжди приємно, коли в гості на кафедру приходять наші випускники, діляться новинами в області IT, розповідають, де і як працюють або продовжують навчання в магістратурі в європейських університетах. На цей раз до нас приїхала одна з найкращих наших вже колишніх студенток Аня Макаревич (практично з усіх дисциплін вона отримала найвищий бал «А» -100 балів). Після закінчення бакалаврату Аня подала документи для вступу до магістратури відразу в декілька європейських університетів і всюди пройшла конкурсний відбір. Однак, вибрала вона Технічний університет Мюнхена (Technical University of Munich, TUM) і поступила на магістерську програму «Data Engineering & Analytics». TUM − один з найпрестижніших університетів Німеччини. Навчання там безкоштовне, крім того, Аня отримала стипендію DAAD (Німецька служба академічних обмінів), подавши всі необхідні документи і успішно пройшовши інтерв’ю з німецькими професорами.
Аня докладно розповіла нашим студентам про свій досвід подачі документів до магістратури університету TUM, про те, які підводні камені можуть зустрітися в процесі підготовки і подачі документів, як можна і чи реально отримати стипендію DAAD. І, звичайно, всім було цікаво послухати, як організовано навчальний процес в магістратурі Німеччини, які дисципліни вивчаються в рамках магістерської програми, як проходять практичні заняття, де і як живуть студенти. Аня охоче відповідала на всі запитання і сказала, що дуже хоче допомогти нашим студентам в питаннях подачі документів для навчання в магістратурі німецьких університетів. Зустріч пройшла продуктивно і цікаво, в неформальній обстановці. На прощання Аня отримала в подарунок фірмову футболку ХНУРЕ, рідної Alma Mater.
Це унікальна інтелектуальна система кримінального аналізу даних, яка об’єднала в єдиному просторі відображення основні і найбільш передові методи і методики кримінального аналізу та аналітичного пошуку в реальному часі, що дозволяє значно підвищити ефективність і результативність розкриття злочинів по гарячих слідах і нерозкритих раніше злочинів.
аналіз кримінальної обстановки (crime pattern analysis),
• аналіз загального профілю (general profile analysis),
• аналіз конкретного розслідування (case analysis),
• порівняльний аналіз (comparativ analysis),
• аналіз групової злочинності (offender group analysis),
• аналіз особливостей профілю (specific profile analysis),
• аналіз розслідувань (investigation analysis).
4 березня 2020 р завідувач кафедри штучного інтелекту професор Філатов В.А. від імені керівництва Університету вручив Диплом за перемогу в конкурсі «Найкращий науково-педагогічний працівник ХНУРЕ-2019» доценту кафедри ШІ Головянко М.В.
Марія Валентинівна нещодавно повернулася з тривалого закордонного відрядження, пов’язаного із роботою в Міжнародному проекті № G5511 «Кібербезпека для інтелектуальних систем», в рамках Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS). У цьому проекті М.В. Голов’янко представляє кафедру штучного інтелекту ХНУРЕ.
Вітаємо Марію Валентинівну та бажаємо подальших творчих успіхів!
