Результатом багаторічної плідної співпраці науковців Харківського національного університету радіоелектроніки, Харківського національного медичного університету та Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського стала монографія “Комп’ютерне планування малоінвазивних втручань в офтальмології та нейрохірургії” авторів О.Г. Авруніна, Д.В. Кухаренка, В.О. П’ятикопа, В.В. Семенця, М.Ю. Тимковича, В.О. Філатова.Це видання є розвитком наукових шкіл наших професорів в галузі використання інтелектуальних технологій при плануванні хірургічних втручань. У монографії пропонуються біомедичні технології та методи щодо траекторного комп’ютерного планування нейрохірургічних втручань при стереотаксичних операціях на глибинних структурах головного мозку людини та підходи щодо функціональних малоінвазивних втручань при корекції захворювань окорухового апарату людини. Партнерство з медичними закладами дозволило обґрунтувати практичне використання сучасних біотехнічних систем та інтелектуальних технологій при розв’язанні завдань щодо віртуального моделювання та комп’ютерного планування хірургічних втручань. Книга зацікавить науковців, інженерів та медичних працівників – фахівців у галузі розробки та використання методів комп’ютерного планування хірургічних втручань. Публікація доступна на сайті видавництва ХНУРЕ
Вибір майбутньої професії – відповідальний крок! ⠀ Тому 31 липня о 16.00-й годині на ютуб каналі NURE TV https://youtu.be/sVQadigk5VE, ми чекаємо тебе на онлайн-зустрічі з Приймальною комісією ХНУРЕ.⠀У прямому ефірі ти дізнаєшся про особливості вступу до ХНУРЕ на бакалавра та магістра, зрозуміло та докладно про найважливіші питання та особливості вступу через електронний кабінет «Вступника2020». Все, що потрібно знати про вступ до Першого серед кращих.
На додачу до діючого з 2018 року проєкту мобільності з іспанським університетом Хаен (https://www.ujaen.es/en) кафедра отримала двох нових партнерів для реалізації академічної мобільності студентів і викладачів за результатами конкурсу Еразмус+ КА107:
Закінчився захист магістрів кафедри штучного інтелекту, які навчалися за освітньо-науковою програмою «Системи штучного інтелекту» (спеціальність 122 – Комп’ютерні науки).
Останній день захистів був примітний тим, що до нас на відеоконференцію-засідання екзаменаційної комісії підключився ректор, професор Семенець В.В. Він послухав частину захистів, прийняв участь в онлайн дискусії та, навіть, поставив декілька запитань магістрантам. Сподіваємося, йому було цікаво так само, як і нам. Практично всі теми атестаційних робіт магістрів актуальні і сучасні. Представлені роботи були присвячені дослідженням як в області когнітивного, так і обчислювального інтелекту. Були представлені результати досліджень щодо застосування різних типів глибинних нейронних мереж задля вирішення прикладних завдань, включаючи обробку природної мови, розпізнавання зображень і навіть розробку ігор. Також були представлені роботи, присвячені моделюванню безмасштабних мереж, дослідженню їх властивостей і практичної реалізації як у вигляді професійно-орієнтованих, так і соціальних мереж. Були представлені роботи, в яких досліджувалися підходи когнітивного і еволюційного моделювання при розробці інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень в слабо структурованих ситуаціях.
Підводячи підсумки, можна відмітити наступне. Студенти не бояться братися за важкі, але цікаві для них проекти, що вимагають попередньої обробки великого обсягу даних і навіть натурних експериментів. Бажаємо нашим випускникам нових цікавих творчих завдань, здоров’я та успіхів!
Відбувся другий день захистів магістрів кафедри штучного інтелекту, які навчалися за освітньо-науковою програмою «Системи штучного інтелекту» (спеціальність 122 – Комп’ютерні науки). Він був не такий насичений, як перший, але не менш цікавий. Особливо запамʼятався тим, що разом із магістрами денної форми навчання захищалися і магістри заочно-дистанційної форми навчання. Звичайно, заочним магістрам було важче впоратися із тематикою нашої кафедри, адже базові дисципліни, що стосуються математичних основ і, безпосередньо, інтелектуальних інформаційних технологій, вивчаються на рівні бакалаврату. Але всі впоралися добре і відмінно. Представлені атестаційні роботи були присвячені проблемам онтологічного моделювання, дослідженню методів семантичного аналізу природньо-мовних текстів, методів і алгоритмів машинного навчання для вирішення прикладних задач, а також напрямку безмасштабних мереж, а саме, дослідженню їх ассортативности.
Сучасність і актуальність тем магістрантів підтверджується ще й тим, що запитання членів екзаменаційної комісії та дискусії із деяких робіт були близькі за форматом до наукових конференцій.
Вітаємо наших нових магістрів і бажаємо їм успіхів!
Дистанційне навчання стає невід’ємною частиною нашого професійного життя.
Сьогодні був перший день захистів магістрів кафедри штучного інтелекту, які навчалися за освітньо-науковою програмою «Системи штучного інтелекту» (спеціальність 122 – Комп’ютерні науки). Це було цікаво, і в першу чергу, особисто, для студентів. Весь процес захисту відбувся онлайн! Потрібно було вкластися у відведений час і чітко представити свою роботу. Напевно, це не так вже й легко, враховуючи, що реакцію членів комісії на доповідь відразу не помітно. Але, слід зауважити, що такий дистанційний режим захистів студентів абсолютно не збентежив. Вони дуже впевнено захищалися і відповідали на запитання екзаменаційної комісії. Можливо тому, що сьогодні захищалися кращі з кращих, справжні зірки. Можливо тому, що всі вони вже успішно працюють в IT-компаніях і мають досвід роботи і спілкування онлайн.
Теми атестаційних робіт були сучасними та цікавими, присвяченими глибоким нейронним мережам та їх застосуванню в практичних задачах кластеризації, класифікації, розпізнавання зображень, дослідження методів ранжирування для поліпшення результатів роботи пошукових систем, тематичного моделювання корпусів текстів.
Вітаємо наших, тепер вже магістрів з прекрасними результатами захистів і бажаємо подальших творчих успіхів і професійного зростання!
Не дивлячись на карантин, викладачі кафедри ШІ продовжують займатись науковою роботою і приймають участь в наукових конференціях. 14-15 травня 2020 року відбулась 9-а Міжнародна наукова конференція “СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ, ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ” у Кам”янці-Подільському, а 15-16 травня 2020 року – Двадцять другий Міжнародний науково-практичний семінар “Комбінаторні конфігурації та їх застосування” в Запоріжжі та Кропивницькому. Наші викладачі та студенти приймали участь у цих заходах
Черговий день карантину почався з рутини – читання пошти, перегляд новин, вивчення чергової глави з посібника з курсу “Створення та підримка ціностей в організаціях”. Потім для зміни обставин та відпочинку на зміну рутині прийшов серіал “Голлівуд” 2020, який не дивлячись на легкість жанру та заяложений сюжет, напрочуд виявився дуже хорошим за меседжем та грою акторів… але в парарлелі до нього я читав статтю, якая й стала моїм сьогодняшнім сюжетом.
Я не вірю євангелістам, мні здається що вони частіше за все бувають просто вискочки, що вгризлись у популярну ідею та, не маючи за душею свого, просто розкручують її завдяки, аби-якому акторському мистецтву та харизматичному вмінні тримати публіку у німому очікуванні дива! Стаття має саме таку назву “Лікування синдрому самозванця функціональним програмуванням” Луіса Трюшо.
Автор – практичний програміст з 10-ти річним стажем та позицією сеньора та, з недавніх часів, працює викладачем а також пише статті для соціальної мережі Medium.com.
Сповідь програміста-практика, що визнає себе винним в усіх смертельних гріхах сучасного програмування, викликає певну симпатію та притягує увагу: “Who, after a degree and ten years of practice in a field, can feel like an impostor; an eternal newbie? Programmers, of course.”
Ми – викладачі, поміж іншим, займаємось тим, що створюємо самозванців, вискочок, довічних нубів? Ми навчаємо всьому цьому: “DDD, design patterns, API, microservices, TDD, linters + prettiers, comments, GitFlow, best frameworks and libraries, Docker, CI/CD and DevOps, KISS, Redux, ReactiveX, Agile management, task runners and transpilers, pair programming and reviews, etc.”
ТАК! Це все купа спагетті коду в голові новонароджених програмістів! Ми програмуємо студентів робити помилки та потім стоїчно переборювати їх! “It’s bug oriented programming.”
Коли я підішов до другої частини статті – я зрозумів що це проповідь! Ничим іншім це назвати неможливо! Послухайте це:
“Stop filling the endless void with more code.”
“Stop combining unreliable tools without knowing the basics.”
“Stop developing new data structures, without expressing the potential of existing ones.”
“Stop being an impostor.”
…
“Have you heard about functional programming?”
Неймовірно! Побачите і будьте щасливі! Далі іде проповідь праведного шляху.
Я все ще непевний та ще у пошуку. Я все ще на початку цього шляху. Але статті як ця дають надію, що наші студенти зможуть скористатись порадою: “I still have everything to learn from math, because I avoided it for all those years. But now, my impostor syndrome begins to vanish.”
Сподіваюсь у вас знайдеться 9 хвилин на читання цієї статті та на міркування над декількома новими аргументами!
Дистанційне навчання надає нові можливості, причому, не тільки студентам, а й викладачам. На цей раз ми набули доведу презентацій та захистів рефератів студентів в онлайн режимі.
Студенти третього курсу захищали групові реферати з дисципліни «Системи інтелектуальної обробки природно-мовної інформації». Методика роботи над практичною частиною курсу була наступною. Студенти самі формували команди, як правило, з 2-4 чоловік. Причому, оскільки дисципліна виборна, до складу команди можуть входити студенти з різних академічних груп. Кожна команда сама вибирала тему для реферату. Тему можна вибирати або із запропонованого списку, або пропонувати свою, релевантну тематиці курсу. В команді є свій team leader, що відповідає за подання роботи в цілому. Презентації проходили за таким сценарієм. Один член команди демонстрував презентацію для загального показу. Всі виступали по черзі. Перший робив вступ, історію розвитку і сучасний стан проблеми, постановку задачі; другий – детальний аналіз завдання, пропоновані відомі методи її вирішення; останній робив висновки, розповідав про труднощі, які існують в даному напрямку Natural Language Processing і перспективні підходи щодо вирішення даної проблеми. Таким чином, всі відчували відповідальність за матеріал в цілому і за свою частину.
Магістранти першого року навчання захищали реферати з дисципліни «Онтологічний інжиніринг». Для них це була індивідуальна робота, кожен магістрант самостійно вибирав тему зі списку або пропонував свою. Оскільки практично всі магістранти вже працюють в IT-компаніях, до роботи воно підійшли професійно і впоралися відмінно.
Таким чином, студенти отримали новий досвід онлайн захистів своїх робіт, який безсумнівно стане в нагоді при формуванні їх компетентностей як IT-фахівців. Це вміння представляти і захищати результати своєї роботи, шукати і аналізувати нові завдання, що вимагають творчого підходу, нових програмних інструментів, методів і алгоритмів. Результати показали, що студенти вітають нові виклики і готові братися за непрості, але цікаві завдання.
Ми продовжуємо розширювати свої знання та вдосконалювати навички дистанційного навчання. Тепер набули нового досвіду – як проводити іспит в онлайн режимі. Сьогодні пройшов екзамен з дисципліни «Методи та системи штучного інтелекту» для групи ІТКНз-17-1. До модулю цього курсу було додано тему «Екзамен» з розділом «Завдання». У цьому розділі для кожного студента передбачена папка, в яку студент поміщає свою відповідь на екзаменаційний білет. На початку іспиту викладач і студенти зустрілися на відеоконференції в Google Hangouts Meet. Для підтвердження участі в іспиті кожен студент надіслав зі своєї адреси на домені nure.ua порожній лист викладачеві, у відповідь отримав pdf файл з екзаменаційним білетом. Протягом двох годин студенти писали відповіді на запитання своїх квитків. Кожен студент свою рукописну відповідь фотографував, сформував pdf файл і відіслав на сторінку курсу, помістивши його в тему «Екзамен», розділ «Завдання», в папку зі своїм прізвищем. Наступні дві години викладач перевіряв отримані відповіді. Потім всі знову зібралися на відеоконференцію, де кожному студенту викладач озвучив його оцінку в балах. Оцінка залежала не тільки від того, наскільки добре написано відповіді на запитання екзаменаційного білету, але й від роботи в семестрі, виконаних лабораторно-практичних завдань. Як правило, заочні студенти дуже щільно працюють, і вільного часу у них практично немає. Однак, вони відрізняються цілеспрямованістю і зрілістю мислення, прагнуть засвоїти нові знання, часто вчаться пізно ввечері. Цікаво, що в умовах жорсткого deadline для здачі лабораторно-практичних завдань багато студентів прислали свої звіти пізно вночі, оскільки прагнули підвищити рейтингову оцінку ще до екзамену. Екзамен показав, що наші студенти – молодці і, хоча результати різні, але вони, як і ми, отримали новий досвід роботи на результат в умовах жорстких часових обмежень і роботи в режимі онлайн.
Хочеться відзначити також чітку і продуману роботу Навчально-наукового центру заочної форми навчання (ННЦЗФН). Електронна відомість та інструкція щодо її заповнення були надіслані заздалегідь, електронні адреси студентів на домені nure.ua також були розіслані завчасно. Все це дуже допомогло в роботі.
Бажаємо нашим студентам, викладачам і співробітникам здоров’я та успіхів!
P.S. Репліка екзаменатора: цей іспит був справжнім викликом для викладача. Буквально за 10 хвилин до початку іспиту, о 9:20 у мене пропав інтернет. Що я тільки не робила … .. Нічого не допомагало, тоді подзвонила провайдеру, «Тріолан». Оператор відповів: «За вашою адресою ведуться ремонтні роботи, очікуване закінчення 12-00». Я у відповідь: «У мене зривається онлайн екзамен!!!». Через 5 хвилин інтернет запрацював. Ось такі несподіванки трапляються в дистанційному навчанні.
