Враження студента ІТШІ-23-1 Кіріла Золотарьова

Піший похід в гори

Ось і добігає кінця моє навчання в університеті міста Хаен, столиці однойменної провінції на півдні Іспанії. Це був незабутній час: лекції в аудиторіях, спільна підготовка до занять у бібліотеці, товариші з далеких країн, піші походи в гори, екскурсії…

Після приїзду розпочалося моє самостійне життя. Не вдаючись у зайві подробиці, скажу лише, що було непросто, проте я подорослішав і багато чого навчився.

_

Навчання тут тим відмінне, що основною оцінюваною формою роботи є групові презентації, а не індивідуальні роботи, які потрібно захищати віч-на-віч із викладачем.

Іспанці напрочуд привітні, але в багатьох речах схожі на нас. Хто б міг подумати, що незнайомець на гірській стежці вітатиме мене. Навіть не знаючи мови, я часто міг зрозуміти, що саме вони мають на увазі: касир, який запитує, чи не маю я купюри меншого номіналу, або старенька, що просить подати товар, який лежить на верхній полиці.

_

Щосуботи, якщо тому сприяла погода, моя група підкорювала одну з довколишніх гір. Це було не лише захопливо, а й корисно для мого здоров’я, адже останні кілька років я нечасто виходив надвір.

Я відвідав багато міст разом з ESN Jaén — місцевим осередком найбільшої європейської студентської організації. Такі поїздки влаштовували кожні два тижні на орендованих автобусах для іноземних студентів.

_

Неодмінною умовою участі в програмі було вивчення іспанської мови. Хоч я й не знав жодної романської мови, навчання виявилося нескладним. Викладачі були терплячими, а щоб здобути гідну оцінку, досить було докласти лише трохи зусиль.

_

Я вдячний за таку нагоду і можу щиро рекомендувати програму академічної мобільності Erasmus+.