“Некореляційний коефіцієнт ассортативності для мереж з номінативними атрибутами” та “Кінець читання, або кінець галюцинацій генеративного ШІ: освітні стратегії боротьби з кліповим мисленням”
16 November 2024 20:00
Відсутність «живого» спілкування має негативні наслідки для роботи наукових спільнот: уповільнює обмін ідеями, оскільки неформальні дискусії часто призводять до несподіваних відкриттів, зменшує можливості для створення атмосфери довіри та ефективної співпраці між дослідниками. Крім того, ізоляція може негативно впливати на мотивацію та психологічний стан вчених, що знижує їхню продуктивність. В той же час, саме спілкування та неформальні дискусії, які виникають, призводять до виникнення та розвитку нових підходів, методів, ідей.
Тому, зберігаючи кращі традиції, на кафедрі штучного інтелекту відновили кафедральний науковий семінар у змішаному форматі.
15 листопада 2024 року відбулось перше засідання семінару, на якому були заслухані дві доповіді, які викликали жваве обговорення:
-
- Некореляційний коефіцієнт ассортативності для мереж з номінативними атрибутами. Доповідач – доцент Шергін Вадим Леонідович. посилання
-
- Кінець читання, або кінець галюцинацій генеративного ШІ: освітні стратегії боротьби з кліповим мисленням. Доповідач – старший викладач Гребенюк Вячеслав Олександрович.
У першій доповіді розглянута асортативність як важлива мережева характеристика, яка вимірює тенденцію вузлів зв’язуватися з вузлами, подібними або несхожими за деякими властивостями. Доповідачем запропоновано некореляційний коефіцієнт асортативності для мереж з бінарними або, загалом, номінативними атрибутами. Запропонований коефіцієнт враховує не лише кількість ребер, що з’єднують вузли з подібними та несхожими значеннями атрибутів, а й кількість вузлів, що представляють кожен клас вузлів. Таким чином, цей метод оцінки асортиментності виглядає більш придатним для мережі з незбалансованими класами. Коефіцієнт некореляційної асортативності можна розрахувати не тільки для всієї мережі, але й для будь-якого окремого вузла або довільної групи вузлів, тобто локально. Таким чином, запропонований метод дозволяє ідентифікувати вузли, які виділяються за своєю асортативністю.
У другій доповіді зазначено, що сучасна освіта стикається з критичним викликом через різке зниження читацьких звичок серед студентів – лише 17% 13-річних читають щодня у 2020 році порівняно з 35% у 1984 році. Ця криза посилюється інформаційним перевантаженням, відволіканням на смартфони та поширенням аудіовізуального контенту. Поява технологій штучного інтелекту, як-от ChatGPT, хоч і пропонує швидкі рішення, створює додаткові виклики через потенційну дезінформацію та “галюцинації”. Тривожною тенденцією стало “кліпове мислення”, що характеризується коротким періодом уваги та поверхневою обробкою інформації, що призводить до зменшення аналітичних здібностей. Для вирішення цих проблем освітяни впроваджують стратегії, що поєднують традиційне читання з мультимедійними підходами, зосереджуючись на розвитку критичного мислення, покращенні інформаційної грамотності та формуванні когнітивної стійкості як у студентів, так і у викладачів у нашу цифрову епоху.
Нагальність створення семінару обумовлена, крім уже зазначених аспектів, тим, що відсутність особистих зустрічей обмежує розвиток міждисциплінарних зв’язків, адже часто саме під час живого спілкування виникають ідеї для спільних проєктів. Такий дефіцит комунікації також ускладнює наставництво, обмін досвідом і навчання молодих науковців, які часто потребують неформальної підтримки. Нарешті, дистанційний формат не може повністю замінити харизму та вплив живих презентацій, які надихають та залучають до наукових обговорень ширше коло учасників.
Тому змішаний формат проведення семінару сприятиме покращенню якості наукових досліджень, тож ми намагатимемось проводити кафедральний семінар регулярно, залучаючи більшу кількість науковців, викладачів, аспірантів та спеціалістів з інших кафедр для обговорення міждисциплінарних досліджень.